Информационный сайт о диагностике и лечении гепатитов в Украине

Проект концепції «Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року»

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 2010 р. №
Київ

Про схвалення Концепції

Державної цільової соціальної

програми з профілактики, діагностики та лікування

вірусних гепатитів на період до 2016 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року , що додається.

Визначити Міністерство охорони здоров’я державним замовником Програми.

2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 2010 р. №

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової соціальної
програми з профілактики, діагностики та лікування
вірусних гепатитів на період до 2016 року

Проблема, на розв’язання якої спрямована Концепція

За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології. До цієї групи інфекційних хвороб належить до 30% захворювань, за винятком грипу та гострих інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів.

За оцінками експертів ВООЗ, у світі біля 180 млн. осіб мають хронічну НС-вірусну інфекцію, а 350 тис. щорічно помирають внаслідок ураження печінки вірусом гепатиту С. На хронічний гепатит В страждає біля 400 млн. громадян планети і щорічно 500-700 тис. осіб помирають внаслідок цієї інфекції.

Захворюваність та летальність внаслідок гепатиту С прогресивно збільшується на планеті та, за даними експертів, подвоїться до 2015-2020 рр.

А вже зараз загальна кількість хворих на гепатити В і С у світі в 14-15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих, яка складає біля 40 млн.

За оціночними даними ВООЗ, 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено вірусами гепатиту В або С.

Епідемія парентеральних вірусних гепатитів в Україні перебігає як прихована та дані офіційної статистики не відображають її реальних обсягів. Ситуація прогресивно погіршується із-за відсутності національних програм протидії.

Рівень захворюваності на гепатит В, що реєструвався (до червня 2009 р. реєструвались лише гострі форми гепатиту В і гепатиту С), залишається досить високим і складає за останні 6 років (2004-2009 рр..) в середньому 7,03 на 100 тис. населення, при цьому абсолютна кількість хворих на гострий гепатит В коливалась від 5366 осіб у 2004 р. до 2408 у 2009 р. За науковими підрахунками, дійсна кількість захворювань на гострий гепатит В в Україні у 5-6 разів перевищує дані офіційної статистики: на 1 зареєстровану форму гепатиту В припадає 5-6 безжовтяничних, а кількість носіїв вірусу гепатиту В в Україні перевищує 1 млн. осіб (масовий скринінг не проводився).

Для порівняння слід відзначити, що показники захворюваності на гепатит В у США та Європейського союзу останніми роками не перевищують 1,0 — 3,0 на 100 тис. населення завдяки впровадженню масової імунізації населення проти гепатиту В.

В Україні вакцинація дітей проти гепатиту В розпочалась з 2006 р. з перших днів життя. Але люди, які народжені до 2006р., вакцинацією практично не охоплені і не захищені від гепатиту В, тому вірус продовжує активно розповсюджуватись, вражаючи, в першу чергу групи ризику.

Частота виявлення серологічних маркерів гепатиту В серед найбільш вражених груп населення складає: у медичних працівників — 32,2%, пацієнтів лікувальних закладів — 28,1%, хворих на шкірні на венеричні хвороби — 37,5%, споживачів ін’єкційних наркотиків — 68,2%, а серед донорів крові — 15,3%.

Тому одним з найважливіших завдань залишається проведення вакцинопрофілактики гепатиту В дітям і дорослим у вогнищах цієї інфекції, медичним працівникам як групі професійного ризику, студентам середніх і вищих медичних навчальних закладів, працівникам служб спеціального призначення, хворим гастроентерологічного профілю, перед плановими оперативними втручаннями та іншим групам ризику.

Набагато складніша ситуація спостерігається внаслідок захворювання на гепатит С, для якого притаманний безсимптомній (безжовтяничний) перебіг з подальшим розвитком хронічного процесу у 80% пацієнтів.

Україна належить до країн з середньою розповсюдженістю гепатиту С — приблизно інфіковано біля 3% громадян, що складає приблизно 1 170 000 осіб. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, інфікованість вірусом гепатиту С серед деяких з них значно перевищує середньосвітові показники і досягає 40-60%. В Україні офіційна реєстрація хронічного гепатиту В і С розпочалася тільки з червня 2009 року. Гостра форма вірусного гепатиту С реєструється з 2003 року і частота її залишається стабільною: 1115 випадків в 2004 р., 1212 — в 2005 р., 907 — в 2007 р., 873 в 2008 р. і 954 випадки — в 2009 р.

Хронічні вірусні гепатити поступово прогресують з розвитком цирозу печінки і інвалідизації, призводять до зменшення тривалості життя.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

На ситуацію, яка склалася в Україні з захворюваннями на вірусні гепатити, негативно впливає ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, зокрема:

Недостатня матеріально-технічна база, обмежені можливості в проведенні лабораторних, особливо вірусологічних, досліджень в державних лікувально-профілактичних закладах, висока вартість противірусних препаратів для лікування хронічних вірусних гепатитів роблять сучасну терапію недоступною для більшості пацієнтів, загострюють проблеми бідності і соціальної нерівності;

розпорошеність даних щодо захворювань на вірусні гепатити та стан навколишнього природного середовища у регіонах;

низький рівень організації роботи з профілактики захворювань на вірусні гепатити, відсутність обізнаності населення з питань ризиків розвитку вірусних гепатитів, необхідності здійснення самообстеження та профілактичного медичного огляду;

Актуальність розроблення Загальнодержавної цільової програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2015 року зумовлена необхідністю створення ефективної системи дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів.

Мета Програми

Метою Програми є, стабілізація епідемічної ситуації по вірусним гепатитам В і С в Україні, а в подальшому і її зменшення, профілактичні заходи для попередження подальшого поширення цих інфекцій, своєчасне виявлення інфікованих та лікування хворих, реалізація державної політики щодо забезпечення доступу населення до діагностики та лікування, а також збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми

на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Досвід європейських держав свідчить, що для усунення проблем, пов’язаних з гепатитами В і С, необхідно забезпечити реалізацію політики у сфері боротьби в плані своєчасної профілактики, діагностики, реєстрації та лікування хворих шляхом об’єднання зусиль усіх органів державної влади та громадськості.

Можливі такі варіанти розв’язання проблеми:

перший варіант — підвищення доступу до профілактики вірусних гепатитів шляхом впровадження програм для підвищення громадської обізнаності та настороженості людей щодо даної проблеми, оздоровлення способу життя, виховання молоді:

Навчання людей, які живуть з гепатитами В або С, з питань зниження ризику прогресування і передачі інфекції, попередження коінфікування іншими парентеральними інфекціями, діагностики і лікування.

До цієї роботи повинні залучатися міжнародні та громадські організації, засоби масової інформації, педагогічний потенціал країни, соціальні служби тощо.

Другий варіант — здійснення рутинного та дозорного епідеміологічного нагляду в плані вірусних гепатитів В та С. Забезпечення універсального доступу до безкоштовного скринінгу на вірусний гепатит для груп, що підлягають першочерговому скринінгу.

Третій варіант — проведення національної кампанії вакцинації проти гепатиту В передбачає:

Визначення груп ризику, які підлягають першочерговій вакцинації проти гепатиту В, та цільових показників охоплення і розробка національної стратегії вакцинації проти гепатиту В.

Розробка національного протоколу з організації моделі і клінічних аспектів проведення вакцинації проти гепатиту В для груп ризику.

Обов’язкове включення до груп ризику, які підлягають вакцинації проти гепатиту В, хворих на гепатит С (моноінфекцію).

Забезпечення доступу до безкоштовної вакцинації проти гепатиту В для груп ризику.

Четвертий варіант — удосконалення реєстрації хворих на вірусні гепатити В і С, створення реєстру хворих на хронічні гепатити В і С.

П’ятий варіант — розробка і впровадження протоколу діагностики і лікування хронічних вірусних гепатитів В і С.

Шостий варіант — покращення сучасної вірусологічної діагностики гепатитів В і С та доступу пацієнтів до ПЛР-діагностики.

Проблему ПЛР-діагностики можна частково вирішити при умові створення ПЛР-лабораторій державного підпорядкування у кожному регіоні або одну на 2-3 суміжних регіони. Крім того, цю роботу можуть виконувати в міжепідемічний період державні ПЛР-лабораторії, створені для діагностики нового пандемічного грипу при умові забезпечення їх витратними матеріалами.

Сьомий варіант — лікування хворих на активні форми хронічних вірусних гепатитів (в першу чергу С), за допомогою сучасної противірусної терапії.

Тому доцільно: в плані вирішення проблеми гепатиту В зробити акцент на вакцинопрофілактику, а в плані проблеми гепатиту С — на своєчасну діагностику та противірусне лікування.

Шляхи та способи розв’язання проблеми строк виконання Програми

Для досягнення визначеної цією Програмою проблеми слід забезпечити здійснення комплексу профілактичних (специфічних та неспецифічних) та діагностичних заходів, а також противірусної терапії відповідно сучасним медичним стандартам та протоколам.

Профілактичними заходами є:

забезпечення масштабної первинної профілактики поширення вірусних гепатитів серед населення, передусім серед молоді, через проведення роз’яснювальної роботи щодо пропаганди здорового способу життя із залученням засобів масової інформації;

посилення профілактичних заходів серед представників груп ризику;

залучення до реалізації програм профілактики вірусних гепатитів медичних і соціальних працівників, працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, представників бізнесу;

дотримання вимог щодо безпеки лікувально-діагностичного процесу в лікувально-профілактичних закладах;

посилення безпеки донорства щодо запобігання випадкам передачі вірусних гепатитів через кров;

удосконалення епідеміологічного нагляду та реєстрації хворих на хронічні гепатити В і С, створення реєстрів хворих в кожному регіоні України;

Лікувально-діагностичними заходами є:

організаційне забезпечення діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів;

удосконалення діагностики вірусних гепатитів

забезпечення противірусного лікування хворих з гепатитами;

зниження захворюваності на гострий вірусний гепатит В шляхом вакцинопрофілактики.

раннє виявлення та лікування хворих на гострий та хронічні гепатити В і С (за рахунок покращення та удосконалення діагностики);

медичне обстеження контактних осіб в осередках та родинах, де є хворі на гепатити В і С, цироз або рак печінки;

лабораторне обстеження груп ризику на наявність маркерів інфікування вірусами гепатитів В і С;

удосконалення тестування донорської крові та донорів органів на гепатити В і С з вибірковим застосуванням метода ПЛР;

більш широке впровадження неінвазивних методів діагностики та лікування;

забезпечення сучасним обладнанням для гарантованої стерилізації всіх державних та приватних лікувально-профілактичних закладів;

розроблення системи моніторингу немедичних закладів (перукарень, косметичних, манікюрних, педікюрних кабінетів, салонів тату, татуажу та пірсингу тощо) за надійними стерилізаційними заходами с використаннях виключно одноразового або стерильного інструментарію;

Додатково доцільними заходами є:

забезпечення вільного доступу до консультування та безоплатного тестування на вірусні гепатити населення, зокрема серед молоді та груп ризику;

розширення доступу споживачів ін’єкційних наркотиків до реабілітаційних програм;

удосконалення системи епідеміологічного нагляду за поширенням гепатитів В і С з метою підвищення ефективності профілактичних заходів;

створення єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, що проводяться на національному та регіональному рівні.

Очікувані результати реалізації Програми

визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

зменшити захворюваність гострим вірусним гепатитом В у 2-3 рази;

знизити захворюваність гострим вірусним гепатитом С;

знизити інвалідизацію від хронічних вірусних захворювань печінки та смертність

охопити медичними послугами з профілактики вірусних гепатитів 50-60% представників груп ризику;

забезпечити навчання школярів у 90 відсотках загальноосвітніх навчальних закладів за програмами формування здорового способу життя;

запровадити регулярне розміщення (щомісяця або щотижня) соціальної реклами у засобах масової інформації з формування здорового способу життя;

удосконалити профілактику парентеральних інфекцій серед осіб віком від 15 до 24 років з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо безпечної статевої поведінки, що дасть змогу збільшити до 60 відсотків кількість осіб, які самостійно можуть визначатися із запобіганням їх передачі статевим шляхом;

забезпечити хворих на гепатит В і С, що потребують противірусною терапією;

знизити на 40 відсотків рівень смертності серед хворих на хронічний вірусний гепатит В і С;

вільного доступу до добровільного консультування та тестування з метою виявлення інфікування;

підвищити кваліфікацію спеціалістів, залучених до роботи з протидії вірусних гепатитів;

удосконалити систему лабораторного контролю якості діагностики та лікування інфікованих і хворих.

Фінансове забезпечення виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, а також інших джерел.

Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження
Кабінету Міністрів України » Про схвалення Концепції
Державної цільової соціальної
програми з профілактики, діагностики та лікування
вірусних гепатитів на період до 2016 року »

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року» (далі — Проект розпорядження) розроблено на виконання відповідно до статей 5, 6 закону України «Про державні цільові програми», пунктів 5-18 Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.06.07 № 107, діючого Регламенту Кабінету Міністрів України.

Необхідність схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року» спрямована на створення ефективної системи дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів

За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології.

За оцінками експертів ВООЗ, у світі біля 180 млн. осіб мають хронічну НС-вірусну інфекцію, а 350 тис. щорічно помирають внаслідок ураження печінки вірусом гепатиту С. На хронічний гепатит В страждає біля 400 млн. громадян планети і щорічно 500-700 тис. осіб помирають внаслідок цієї інфекції.

Захворюваність та летальність внаслідок гепатиту С прогресивно збільшується на планеті та, за даними експертів, подвоїться до 2015-2020 рр.

А вже зараз загальна кількість хворих на гепатити В і С у світі в 14-15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих, яка складає біля 40 млн.

За оціночними даними ВООЗ, 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено вірусами гепатиту В або С.

Рівень захворюваності на гепатит В, що реєструвався (до червня 2009 р. реєструвались лише гострі форми гепатиту В і гепатиту С), залишається досить високим і складає за останні 6 років (2004-2009 рр..) в середньому 7,03 на 100 тис. населення, при цьому абсолютна кількість хворих на гострий гепатит В коливалась від 5366 осіб у 2004 р. до 2408 у 2009 р. За науковими підрахунками, дійсна кількість захворювань на гострий гепатит В в Україні у 5-6 разів перевищує дані офіційної статистики: на 1 зареєстровану форму гепатиту В припадає 5-6 безжовтяничних, а кількість носіїв вірусу гепатиту В в Україні перевищує 1 млн. осіб (масовий скринінг не проводився).

В Україні вакцинація дітей проти гепатиту В розпочалась з 2006 р. з перших днів життя. Але люди, які народжені до 2006р., вакцинацією практично не охоплені і не захищені від гепатиту В, тому вірус продовжує активно розповсюджуватись, вражаючи, в першу чергу групи ризику.

Частота виявлення серологічних маркерів гепатиту В серед найбільш вражених груп населення складає: у медичних працівників — 32,2%, пацієнтів лікувальних закладів — 28,1%, хворих на шкірні на венеричні хвороби — 37,5%, споживачів ін’єкційних наркотиків — 68,2%, а серед донорів крові — 15,3%.

Україна належить до країн з середньою розповсюдженістю гепатиту С — приблизно інфіковано біля 3% громадян, що складає приблизно 1 170 000 осіб. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, інфікованість вірусом гепатиту С серед деяких з них значно перевищує середньосвітові показники і досягає 40-60%. В Україні офіційна реєстрація хронічного гепатиту В і С розпочалася тільки з червня 2009 року. Гостра форма вірусного гепатиту С реєструється з 2003 року і частота її залишається стабільною: 1115 випадків в 2004 р., 1212 — в 2005 р., 907 — в 2007 р., 873 в 2008 р. і 954 випадки — в 2009 р.

2.- Мета і шляхи її досягнення

Головною метою Програми є, стабілізація епідемічної ситуації по вірусним гепатитам В і С в Україні, а в подальшому і її зменшення, профілактичні заходи для попередження подальшого поширення цих інфекцій, своєчасне виявлення інфікованих та лікування хворих, реалізація державної політики щодо забезпечення доступу населення до діагностики та лікування, а також збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих.

3. Правові аспекти

У даній сфері діють такі нормативно-правові акти:

Конституція України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

Правове урегулювання проведення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів, зменшення поширеності захворюваності, визначено Законом України «Про державні цільові програми» від 18.03.04 № 1621-IV та Указом Президента України від 06.12.05 № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування Програми здійснюватиметься у межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, а також інших джерел.

Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.

Фінансово-економічне обґрунтування Проекту розпорядження виконано з урахуванням необхідних для його реалізації заходів, оцінкою їх значимості та є реальним.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження потребує погодження з Національною академією медичних наук України, з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Реалізація Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року спрямована на створення ефективної системи дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів

7. Запобігання корупції

Проект розпорядження не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект розпорядження розміщено на офіційному веб-сайті МОЗ для громадського обговорення, надання зауважень та пропозицій.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект розпорядження не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року» дозволить затвердити Державну цільову соціальну програму з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року, зменшити захворюваність гострим вірусним гепатитом, охопити медичними послугами з профілактики вірусних гепатитів представників груп ризику, забезпечити хворих на гепатит В і С, що потребують противірусною терапією, підвищити кваліфікацію спеціалістів, залучених до роботи з протидії вірусних гепатитів, удосконалити систему лабораторного контролю якості діагностики та лікування інфікованих і хворих

Міністр З.М.Митник

____________ 2010 р.

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року в форматі PDF

Поделиться: