Високий замок: Пропав апетит? Може, це гепатит?

Якщо вам переливали кров, проводили оперативні втручання, робили пірсинг, тату, манікюр, педикюр, якщо ви «сиділи» на ін‘єкційних наркотиках, якщо відвідували не відомі широкому загалу приватні стоматологічні кабінети та гінекологічні «клініки», що зникли з ринку через три-чотири місяці після появи, якщо міняєте статевих партнерів частіше, ніж ходите на закупи, рекомендуємо здати аналіз на гепатит. У 85% випадків захворювання «маскується» під осінню депресію, зимову хронічну втому і весняний авітаміноз.

Організм не може боротися з інфекцією до безкінечності – рано чи пізно розвиваються ускладнення. З цього моменту хворобу можна вважати невиліковною – чим би не коловся, які б пігулки не пив, не одужаєш. На цьому етапі доводиться боротися не за здоров’я, а за життя. У 2-5 випадках зі 100 у хворих на гепатит діагностують рак печінки, а у 20-25 – цироз. За даними ВООЗ, рак та цироз печінки щороку забирають півмільйона життів…

Проникнувши у печінку, вірус заходиться штампувати свої копії – за рахунок внутрішніх механізмів клітин природного «фільтру». Так розвивається запальний процес, який охоплює дедалі більше ділянок «окупованого» органу. Найпоширеніші типи вірусу – А, В, С, D та Е. Найменш вивчені – G і F. Найнебезпечніші – В та С.

«Лікувати гепатит треба в умовах стаціонару, а не вдома, – каже завідувач гепатитного відділення Львівської обласної клінічної лікарні Ігор Мартинюк. – Вважається, що у побуті «легкі» форми гепатиту (наприклад, А або Е) не передаються, хоча вірус міститься у всіх рідинах людського організму. Аби процес інфікування відбувся, достатньо, щоб збудник потрапив на пошкоджену шкіру чи слизову оболонку». Недарма гепатит називають «хворобою брудних рук» – якщо вода заражена, якщо вірус осів на продуктах харчування, а гігієною знехтували, інфікування не уникнути.

Діагностувати гепатит не так вже й легко. Якщо хворий почувається побитим псом не перший місяць: погано спить, нервується без причини, швидко втомлюється, скаржиться на кепський апетит і ломоту в кістках, йому доведеться пройти комплексне обстеження. Простіше кажучи – оббігати з десяток лікарів. Добре, якщо натрапить на фахівця, який «з порогу» запідозрить гепатит. Інфікований може носитися зі своєю болячкою 15 років і навіть не здогадуватись, що колись йому перелили заражену кров (до 1996 року донорську кров в Україні на гепатит узагалі не перевіряли!). А про невдалі «забіги» у «перукарню за рогом» можна томи писати. «Навіть не уявляєте, скільки людей інфікувалося у перукарнях і тату-салонах! Ризик «підчепити» вірус у цих закладах – надвисокий», – визнає Ігор Мартинюк. Хоча у кожному 10 випадку з’ясувати, як заразилась людина, неможливо. Інкубаційний період може тривати кілька місяців, і у цей час інфікований продовжує відвідувати косметичні салони та стоматкабінети… За неофіційною статистикою, три мільйони українців або хворіють на гепатит, або є носіями вірусу. 2 мільярди людей (1/3 населення планети) інфіковані вірусом гепатиту В. 350 мільйонів – хронічні носії гепатиту В. 200 мільйонів інфіковані гепатитом С…

За пошук антитіл вірусу гепатиту доведеться заплатити мінімум 50-60 гривень. Оскільки цей аналіз не дає достовірних результатів, лікар скерує пацієнта на ПЛР. Полімеразно-ланцюгова реакція «ідентифікує» збудник і автоматично визначить його «класову належність». Уточнення попереднього результату коштуватиме не менш як 60 гривень.

За курс медикаментозної терапії з дотриманням «золотого стандарту» доведеться заплатити кілька тисяч доларів. На відміну від Білорусії, Польщі, Росії, в Україні немає державних програм з лікування гепатиту. Сподіватися на спонсорську допомогу чи увагу благодійних фондів марно. Єдиний вихід – взяти участь у науковому експерименті. Виробники ліків випробовують свій товар на людях. А піддослідними кроликами стають хворі, що втратили надію на зцілення…

«Вартість лікування залежить від схеми лікування, а схема – від форми гепатиту і його генотипу, – пояснює лікар. – Найдешевший інтерферон коштує 3500 гривень. І це – тижнева доза!» У середньому лікування гепатиту обійдеться у 10 тис. $ (за рік), препаратами останнього покоління – 24-25 тис. $ (тривалість – від 6 до 18 місяців). Курс лікування «золотим стандартом» – пегасисом і рибавірином – коштує 2000 $ в місяць (лікуватися треба рік). Найдешевший варіант медикаментозної терапії – у чотири рази дешевший (тривалість – 6-12 або 18 місяців).

«Вилікуватися може той, кому по кишені курс сучасної антивірусної терапії. Всі інші – приречені, – каже голова Ініціативи допомоги хворим на вірусні гепатити «Долкар» Вікторія Онищенко. – Жителі деяких регіонів лікуються за кошти місцевих бюджетів. Але на цілу область назбирається не більше 2-3 пацієнтів! З держбюджету коштів на лікування і діагностику не виділяють взагалі. Молодь захоплюється тату, пірсингом – чи знають вони про передачу вірусу через голку? Потрібні кошти на просвітницьку роботу. Звідки їх взяти?! Ніхто не знає, як підійти до реформування державної системи охорони здоров‘я – у такому жалюгідному стані вона перебуває».

Источник — http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=88995

Статьи по теме:

• «Свідомо» порозмовляло з гепатологом Ольгою Голубовською
• Гепатит С в Кіровограді
• Гепатит С и армия
• Про гепатит С на РадіоМан, Львів
• «День»: Гепатит С: лікування можливе